Тиждень академічної доброчесності

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

В університеті з метою дотримання та врегулювання конфліктів порушення академічної доброчесності працює Комісія з питань академічної етики. Звернення до комісії можливе через сайт університету (у головному меню, обрати вкладку «публічна інформація» та перейти на вкладку «академічна етика», далі обрати «комісія з академічної етики»). Також звернення щодо порушення академічної доброчесності учасниками освітнього процесу можна залишити заповнивши анкету розміщену у скриньці довіри на сайті університету (головному меню, обрати вкладку «студенту» та перейти на сторінку сайту, де у верхній частині сторінки розміщено вкладку «скринька довіри») або у скриньках довіри розміщених в корпусах університету (корпус А, 4 поверх, деканат факультету БТЕК; корпус Б, аудиторія Б 310 «Студентська рада університету», корпус В, 3 поверх; корпус З, 3 поверх, поблизу деканату факультету ГРТБ; корпус Ж, 1 поверх поблизу «Психологічного клубу».) Також студенти можуть із будь-якими питанями щодо доброчесності звертатись до кураторів, молодших кураторів, представників студентської ради інститут/факультету та університету, представників дирекції/деканату, науково-педагогічних та педагогічних працівників, адміністрації університету.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

– дотримання академічної доброчесності в особистих наукових дослідженнях, повага до авторських прав, недопущення підробки та плагіату;

– критичне ставлення до особистих наукових досягнень, дотримання наукової чесності та коректності;

– посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

– дотримання міжнародних та національних правових норм про авторське право й суміжні права;

– проведення наукових досліджень відповідно до принципу відкритості отриманих наукових результатів для критики, повторної перевірки та використання іншими дослідниками;

– виконання функцій експерта або рецензента якісно, неупереджено й об’єктивно;

– контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами вищої освіти;

– об’єктивне оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

– дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;

– самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

– посилання на джерела інформації в разі використання почерпнутих із них ідей, розробок, тверджень, відомостей;

– дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права;

– надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

За порушення академічної доброчесності науково-педагогічні та педагогічні працівники Університету можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

– відмова в присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;

– позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;

– відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

– позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення принципів та правил академічної доброчесності здобувачі вищої освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

– повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо) на підставі рішення вченої ради факультету / навчально-наукового інституту;

– повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми на підставі рішення вченої ради факультету / навчально-наукового інституту;

– відрахування з університету (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту) на підставі рішення Вченої ради Університету;

-зниження семестрового академічного рейтингу на підставі рішення вченої ради факультету/навчально-наукового інституту;

– позбавлення академічної стипендії на підставі рішення Вченої ради Університету.

Основні види порушень академічної доброчесності

– академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

– самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

– фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

– фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

– списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

– обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу.

форми обману :

– академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

– включення до співавторів наукових публікацій осіб, які не брали кваліфікованої участі в їх підготовці. Кваліфікованою участю в підготовці

публікації є участь у формулюванні цілей, завдань та висновків роботи, написанні її тексту, обґрунтуванні методики дослідження, отриманні основних результатів дослідження тощо;

– невключення до співавторів наукових публікацій осіб, що брали кваліфіковану участі в їх підготовці;

– подання як результатів власної праці робіт, виконаних на замовлення іншими особами, або робіт, стосовно яких справжні автори надали згоду на таке використання;

– здавання або представлення різними особами робіт з однаковим змістом як результату власної навчальної діяльності;

– написання чужих варіантів завдань на контрольних заходах;

– використання системи прихованих сигналів (звукових, жестових та ін.) під час виконання групових контрольних заходів з однаковими варіантами;

– несамостійне виконання завдань у випадках, коли не дозволяється отримання допомоги, або не зазначення інформації про отриману допомогу, консультації, співпрацю;

– проходження процедур контролю знань підставними особами;

– симуляція погіршення стану здоров’я, хвороби з метою уникнення контрольних заходів;

– надання відгуків або рецензій на наукові або навчальні роботи без належного проведення їх експертизи;

– хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру для отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

– необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти; конфлікт інтересів – наявність в особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

– приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, в тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними або юридичними особами, у тому числі й ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

– службова недбалість – невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб;

– зловживання впливом – пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави/

Перевірка на академічний плагіат в НУХТ

(проводиться відповідно до Регламенту перевірки на академічний плагіат https://drive.google.com/file/d/1Wf3sBtlQEJnIrb6j8KghJhvkso1SwmY2/view )

Для проведення перевірки кваліфікаційних робіт студентів використовується Інтернет-сервіс Unicheck.

Перевірку здійснюють призначені особи.

Відповідальна особа після отримання файлів робіт від авторів проводить перевірку на академічний плагіат за такою процедурою:

–  авторизується в Інтернет-сервісі перевірки на плагіат;

— завантажує файли робіт на сервер Інтернет-сервісу;

– перевіряє завантажені файли робіт на плагіат, використовуючи внутрішню базу документів університету або Інтернет-ресурси;

– зберігає на локальних носіях електронні звіти щодо результатів перевірки із зазначенням відсотку унікальності робіт.

Рішення про унікальність кваліфікаційної роботи або рукопису приймає експертна група базуючись на результатах звіту Інтернет-сервісу Unicheck.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.